Марія Ізабель Баррену

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Мартінш.
Марія Ізабель Баррену
порт. Maria Isabel Barreno de Faria Martins
Народилася10 липня 1939(1939-07-10)[2]
Лісабон[2]
Померла3 вересня 2016(2016-09-03)[1][2] (77 років)
Лісабон
Країна Португалія
Діяльністьписьменниця-романістка, письменниця
Alma materЛісабонський університет
Знання мовпортугальська[3]
Нагороди
Grand Officer of the Order of Prince Henry

Марі́я Ізабе́ль Барре́ну (порт. Maria Isabel Barreno), повне ім'я Марія Ізабель Баррену де Фарія Мартінш (порт. Maria Isabel Barreno de Faria Martins; *10 липня 1939(19390710), Лісабон — 3 вересня 2016, там же)[4] — португальська письменниця.

Біографія

[ред. | ред. код]

Народилась у Лісабоні. Навчалась у філологічному коледжі на Лісабонському університеті, де студіювала історико-філософські науки.

Вона присвятила себе феміністській справі, беручи участь у португальському феміністському русі разом з письменницями Марією Терезою Ортою та Марією Велью да Кошта, «Три Марії» (Três Marias).

8 березня 2004 року вона стала великим повіренним Ордену інфанта Енріке[5].

Баррено померла 3 вересня 2016 року у віці 77 років[6].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • Adaptação do Trabalhador de Origem Rural ao Meio Industrial Urbano (1966)
  • A Condição da Mulher Portuguesa (1968) (у співпраці)
  • De Noite як Árvores São Negras (1968)
  • Os Outros Legítimos Superiores (1970)
  • Novas Cartas Portuguesas (1971) (у співавторстві з Марією Терезою Ортою та Марією Велью да Кошта )
  • A Morte da Mãe (1972)
  • A Imagem da Mulher na Imprensa (1976)
  • Inventário de Ana (1982)
  • Contos Analógicos (1983)
  • Sinos do Universo (1984)
  • Contos (1985)
  • Célia e Celina (1985)
  • O Outro Desbotado (1986)
  • O Falso Neutro (1989)
  • O Direito ao Presente (1990)
  • Crónica do Tempo (1991) - лауреат премії Фернандо Намори
  • O enviado (1991)
  • O Chão Salgado (1992)
  • Os Sensos Incomuns (1993) - Премія Португальського ПЕН-клубу та Гран-прі Каміло Кастело Бранко[7]
  • O Senhor das Ilhas (1994)
  • As Vésperas Esquecidas (1999)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б https://www.publico.pt/culturaipsilon/noticia/morreu-maria-isabel-barreno-uma-das-tres-marias-1743111
  2. ↑ а б в г http://www.jn.pt/cultura/interior/morreu-a-escritora-maria-isabel-barreno-5371026.html
  3. ↑ CONOR.Sl
  4. ↑ Coutinho, Isabel (3 вересня 2016). Morreu Maria Isabel Barreno, uma das "Três Marias". Publico (порт.). Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  5. ↑ CIDADÃOS NACIONAIS AGRACIADOS COM ORDENS PORTUGUESAS. www.ordens.presidencia.pt (порт.). Архів оригіналу за 25 січня 2012. Процитовано 3 вересня 2016.
  6. ↑ Salvador, João Miguel; Delimbeuf, Katya; Soares, Manuela Goucha (3 вересня 2016). Morreu Maria Isabel Barreno, voz singular da igualdade. Expresso (порт.). Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 3 вересня 2016.
  7. ↑ Prémio de Conto Camilo Castelo Branco. www.cm-vnfamalicao.pt (порт.). Архів оригіналу за 5 березня 2011. Процитовано 3 вересня 2016.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Марія_Ізабель_Баррену&oldid=39911627